Український співак Олександр Брянгін співає про почуття. Артист поділився з читачами GLORY magazine своєю історією життя та як воно змінилося після 24 лютого.
– РОЗКАЖІТЬ ПРО СВІЙ ШЛЯХ ДО ТОГО ЯК ВИ СТАЛИ СПІВАКОМ?
– Моє улюблене запитання (посміхається – прим.ред.). Я ним мріяв стати завжди, з моменту, як перестав хотіти бути космонавтом.
В 12 років батьки мені подарували гітару і з тих пір я почав закохуватись та вивчати музику. В 14 років я пішов у військовий ліцей, де у вільний час ми співали пісні під гітару. А першу пісню я написав на другому курсі після розлучення з дівчиною і з тих пір я свої думки, переживання, та те, що оточує, почав римувати та накладати на музику.
– ЯКИЙ ОСНОВНИЙ ВАЙБ ВИ НЕСЕТЕ СВОЇМ СЛУХАЧАМ?
– Я співаю про почуття. Про реальні історії які відбуваються між людьми. Мій вайб це чесність і відвертість у відносинах. Основна мета моєі творчості, показати слухачам які можуть бути справжні почуття між чоловіком та дівчиною.
– УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД ЗАВЖДИ БУЛА ПІСЕННИМ І ТАЛАНОВИТИМ, ТОМУ НЕ ДИВНО, ЩО У НАС БАГАТО СПІВАКІВ. ЧИМ ВИ ХОЧЕТЕ ВІДРІЗНЯТИСЯ ВІД ІНШИХ?
– Я не маю за ціль відрізнятись, як на мене – це шлях в нікуди. Кожен унікальний і чимось відрізняється. Для мене важливо бути співаком, який буде носієм частинки кожного слухача.
– ЯК ЗМІНИЛОСЯ ВАШЕ ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ПІСЛЯ ПОЧАТКУ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ?
– Я паралельно з тим, що виконував пісні, проводив заходи різних форматів: весілля, конференції, корпоративи, відкриття закладів. І з кожним днем повномасштабного вторгнення я все менше хотів продовжувати цим займатись, так само як і писати пісні та виконувати їх.
Але в кінці травня я захотів написати пісню українською, і першого червня це сталось, а ось з заходами я закінчив. Щодо життя в цілому, то мій батько з другого дня на передовій, як і дядько.
– НЕДАВНО У ВАШ ВИЙШОВ НОВИЙ ТРЕК, ПРО ЩО ВІН?
– Ми хочемо донести цією піснею людям – що їх віра та об’єднаність – це найсильніша зброя. В якому б куточку світу ми не були – ми все одно залишаємось єдиними. Ми віримо, зовсім скоро це все закінчиться, і кожен повернеться до рідного дому. Разом ми сила.
– ЯК ВИ ДОПОМАГАЄТЕ КРАЇНІ В ЦЕЙ НЕЛЕГКИЙ ЧАС?
– Час від часу я з кордону переганяю авто військовим, вожу гуманітарку.
Також у себе на сторінці я відкрив збір на авто для евакуації людей з горячих точок, хотів сам цим займатись, самостійно з підписниками ми зібрали 85000, а авто коштувало мінімум 150000
І якось нам зателефонував батько і попросив допомогти їм знайти бус, щоб виїзжати на завдання, та для інших цілей.
Тих грошей, які вже були вистачало на грузовий бус, тому ми його придбали протягом декількох днів і відправили на передову.
– ЯКІ ВАШІ ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ? І ЯК ВИ ДУМАЄТЕ, КОЛИ ОЧІКУВАТИ НАШУ ПЕРЕМОГУ?
– Розвивати культурну складову нашої країни, а щодо другого питання – я не знаю. Не хочу бути Аристовичем. Але вірю, що вже зовсім скоро український прапор буде майорити у всіх областях нашої країни. Віра в майбутнє, як ніколи жива.
– ЩОБ ВИ ХОТІЛИ СКАЗАТИ ТИМ АРТИСТАМ, ЯКІ НЕ ПІДТРИМУЮТЬ УКРАЇНУ?
– Мені немає що їм сказати, там немає з ким говорити, я просто чекаю той день, коли ми переможемо і як більшість з них почне перевзуватись і якось виправдовуватись.
– ЩО ВИ БАЖАЄТЕ НАШИМ ЧИТАЧАМ?
– Дбати один про одного, цінувати, що мають і намагатись ставати кращою версією себе. Не порівнювати себе з кимось, а порівнювати себе з вчорашнім собою і звісно ж мирного неба над головою.
