У свої 17 років вона має мільйоні перегляди на YouTube, встигла попрацювати з відомими артистами та мріє про акторську кар’єру. Впродовж розмови з Веронікою Коваленко стає зрозуміло, що це не привід для хизування — цих результатів вона досягла виключно наполегливості та стовідсотковій самовіддачі. Подробиці в нашому ексклюзивному інтерв’ю.
Вероніка, спостерігаючи за тобою, складається враження, що ти одна з небагатьох в Україні артисток-підлітків, які по-дорослому усвідомлено ставляться до своєї справи. Шлях артиста ти вибрала осмислено чи він був продиктований родичами?
Сама себе я називаю творчим феноменом у сім’ї Коваленко (сміється). Справа в тому, що до мене ніхто в родині не займався професійно музикою. Як хобі — так, але жоден до мене не сприймав це як професію. Я зростала у сім’ї фахівців економічної справи, будівельників, медичних працівників. Пам’ятаю, коли мені було 7–8 років, я взяла бабусю за руку, привела її до музичної школи та попросила записати мене до вокальної студії. Як би дивно це не звучало, але тоді я зробила перший впевнений крок до професії артиста. Вдячна, що мої близькі з того часу ніяк не впливали на мій шлях, а тільки допомагали і далі це роблять. За це я дуже вдячна!
За твоїми плечима чимала кількість конкурсів і фестивалів, у тому числі й у телевізійних проєктах. Завдяки одному з них, про тебе дізналася вся країна. Мова, звісно, про «Голос.Діти» (канал 1+1). Чи можеш згадати свої емоції, коли твій авторський кавер на хіт групи «Грибы» — «Тает лед» перевищив позначку в мільйон переглядів на YouTube?
Важко пригадати саме ці емоції, бо майже з кожним днем цифра переглядів зростала. Наразі вона досягла відмітки в понад 18 млн. Здивувало та шокувало інше. Відео з моїм кавером ділилися люди в соціальних мережах, його позитивно коментували користувачі інтернету навіть з інших країн. У моєму житті такого раніше ніколи не було. Складно було усвідомити, що це все відбувається зі мною, особливо для 13-річної дівчини зі звичайної родини.
Будемо відверті, не багатьом дорослим і більш досвідченим артистам, які і ставали переможцями талант-шоу, вдалося втриматися на плаву. На твою думку, що могло завадити їхньому розвитку і як тобі особисто вдалося рухатися далі?
На мою думку, перемога або просто участь у якомусь рейтинговому шоу — це не фінальна сходинка на шляху до успіху. Проміжна — так. Отримавши аудиторію та інтерес до себе — треба рухатися далі та підтримувати лояльність глядачів. Участь у таких проєктах — це старт. А далі потрібно звернути увагу на свій особистий репертуар, намагатися писати самому та розвивати свій особистий бренд. Можливо, прозвучить банально, але це постулат: головне — не зупинятися на досягнутому та рухатися вперед!
Твоя творча біографія рясніє співпрацею з відомими артистами: MONATIK, Артем Пивоваров, Ксенія Мішина. Можливо, з ними ти проводила достатню кількість часу, щоби трьома словами охарактеризувати їх як особистостей?
Дуже вдячна долі, що звела мене з такими чудовими артистами! Наприклад, з Дімою Монатиком ми не лише перетиналися на шоу «Голос.Діти», а й разом виступали на премії «Viva! Найкрасивіші», проводжали паралімпійців на змагання. Артем був не лише автором треку «Скажи» з мого дебютного альбому «Под гитару», але і згодом запросив мене співати бек-вокал на свої сольні виступи в Києві. А з Ксенією, бодай трохи, але вдалося провести час за лаштунками знімального процесу серіала «Кріпосна». Якщо уособлено трьома словами сказати про них: творчі, добрі, щирі.
Не можемо обійти стороною питання, що деякі твої відео роботи носять, здавалося б, провокативний характер. Згадати хоча б останнє відео на трек «Я так тебе». Це бажання епатувати або донести якийсь меседж глядачам?
Зазвичай, коли в мене народжується пісня — водночас генерується і її візуалізація. За саудом пісня «Я так тебя» ніби зухвала, порівнюючи з моїми минулими роботами. Таким ж я й хотіла зробити відео до неї. Разом із режисером Антоном Оновим ми хотіли виключно в алегоричній формі відобразити почуття дівчини після розлучення з хлопцем. Метафорично зобразили позбавлення дівчини від стану негатива. Але зазначу: у жодному разі не повторюйте побачене за будь-яких умов!
https://www.youtube.com/watch?v=CHtqT_jtcAk
Поговоримо і про іншу сторону твоєї творчої діяльності. З моменту участі в проєкті «Голос» ти не обмежувалася лише музикою. Чому тебе навчив акторський досвід у серіалі «Кріпосна» (канал «СТБ»)? Можливо, готова на себе приміряти й інші ролі?
Знімальний досвід навчив мене витривалості. Вперше в житті я подивилася на професію актора з іншої сторони. Це дуже важка праця як моральна, так і фізична. Фінальна картинка, яку бачить гладач інколи дуже відрізняється від реальності. Наприклад, була сцена, ніби ми в полі під палючим сонцем, на обличчі виступає піт, а від спраги пересохло в горлі. Так ось цю сцену ми знімали в листопаді, коли на вулиці було вже дуже холодно. Під костюми ми вдягалий теплий одяг, а єдиним нашим бажанням було якнайшвидше випити гарячого чаю, щоби зігрітися. Але я дуже сумую за тим періодом. Відчуваю, що готова приміряти ще якісь ролі. Зараз над цим активно працюю, наполегливо займаюсь акторською майстерністю.
Відійдемо від теми творчості. Досить часто у своїх соц мережах ти публікуєш контент, у якому з’являється твоя сестра Валерія. Які у вас відносини?
Я екстраверт, Валерія більш інтроверт та полюбляє іноді побути на самоті. Ми поважаємо вибір кожної з нас. Також ніколи не допускаємо ситуацій, коли можемо образити одна одну, серйозно посваритися тощо. Звісно, інколи бувають непорозуміння, але в нас взаємоповага та розуміння потреб одна одної, тому можу назвати наші відносини ідеальними.
Крім музики ти також розвиваєш себе як блогер — досить поширене захоплення серед підлітків. Як ще ти полюбляєш розслаблятися, проводити дозвілля?
Можливо, для когось блогінг це хобі, але це дуже складна робота. Шоб відзняти одне відео у TikTok може знадобитися година, інколи й більше. Тому для мене це як частина професії. Якщо казати про дозвілля — полюбляю читати, гуляти в парках, зустрічатися з друзями, грати в настільні ігри, кататися на велосипеді. Часто проводимо й сімейні дні. Зрештою нічого надзвичайного як для підлітка, я така ж людина як і всі.
На початку нашої бесіди ми зазначили, що ти з юних років серйозно розвиваєш артистичну кар’єру. А якби не творча спеціальність — ким би могла стати за професією?
Якщо б я не співала, думаю, все рівно обрала би творчу професію (усміхається). Наприклад, режисера або сценариста. Однак мені ще подобається психологія, можливо, була би гарним спеціалістом. Або пішла б у медицину на психотерапевта. Люблю допомагати людям.
Наостанок давай уявимо, що зустрінемося з тобою на інтерв’ю через пару років. Якою перед нами постане Вероніка Коваленко?
Через декілька років ви будете спілкуватися з більш впевненою Веронікою. Наразі є деякі труднощі, які не дають мені повністю розправити свої крила. У майбутньому бачу себе не лише успішною співачкою, а й акторкою. Дякую за чудову розмову, та до нової зустрічі!
