У сучасному суспільстві все частіше можна зустріти сильних і успішних жінок. За статистикою, в Україні кожен другий бізнес у 2022 році відкривали жінки. А чи задумувалися ви коли-небудь, хто така сильна і успішна жінка? В чому її сила? Героїня цього інтервʼю співзасновниця Event-компанії 13 friends та жіночого клубу UKRAINIAN WOMEN UNITY Анна Малиновська, на наш погляд, є яскравим прикладом сильної, розумної особистості, українки, в характері яка є потужна рушійна сила, яка здатна робити цей світ кращим.
– АННО, ПРО ТАКИХ ЯК ВИ КАЖУТЬ – І РОЗУМНА, І КРАСИВА. НЕ ЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, ЩО СТОСОВНО БІЛЯВОК Є ПЕВНИЙ СТЕРЕОТИП У СУСПІЛЬСТВІ, ВИ НА СВОЄМУ ПРИКЛАДІ ЛАМАЄТЕ ЙОГО. У ВАС ДЕКІЛЬКА ВИЩИХ ОСВІТ. ПЕРЕД ТИМ ЯК ПРИЙТИ У EVENT-ІНДУСТРІЮ ВИ ПРОЙШЛИ ШЛЯХ ВІД ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ ДО ДИРЕКТОРА ПО МАРКЕТИНГУ У ВІДОМИХ УКРАЇНСЬКИХ БРЕНДІВ, ТАКИХ ЯК GASANOVA, MOTRYA ТА ІНШІ. РОЗКАЖІТЬ ПРО ЦЕ.
⁃ Хочу зразу зізнатися – насправді я фарбована (посміхається – прим.ред.). Дійсно, маю 3 вищі освіти та багато закінчених курсів в арсеналі, але не люблю цим хизуватися – це моя скарбничка знань. Якщо я відчувала у чомусь свою необізнаність – вивчала ці теми. В мені є жага до знать та до нового. До речі, я непогано підіймалась по кар’єрним сходинкам і на державній службі – провідний спеціаліст, головний в міжнародному департаменті КОДА, згодом я стала керівницею відділу аспірантури та докторантури Інституту при Мінекономіці. На жаль, інститут знищили, згодом була HR в агро холдингу. Та в якийсь момент душа забажала змін. Закінчивши курси телеведучих, була запрошена інтервюером в BEINSPORT. Це був цікавий досвід. По закінченню проєкту доля занесла мене в украінські бренди. Мої знання були конкурентною перевагою, аніж недоліком, тому бренди при мені розквітали. А потім сталася війна…
– ЯК ВИ СТАЛИ СПІВЗАСНОВНИЦЕЮ ЖІНОЧОГО КЛУБУ ІЛОНИ ГВОЗДЬОВОЇ UKRAINIAN WOMEN UNITY? ЧИ ПАМʼЯТАЄТЕ ПЕРШУ ЗУСТРІЧ З ІЛОНОЮ І ЯК ВІДБУВАВСЯ ПРОЦЕС ОБГОВОРЕННЯ ІДЕЇ СТВОРЕННЯ ЦІЄЇ КОМʼЮНІТІ?
– Давайте відмотаємо трішечки назад: ми – відчайдушні волонтери. Коли ми вже не знали як і чим закривати запити, а з дому був винесений практично весь одяг, то разом з моїм другом Олександром Лярусом розпочали організовувати благолійні заходи «Шепіт», де ми з іншими волонтерами з компанії 13 friends робили неможливе, як для нас, простих людей.
З Ілоною Гвоздьовою ми з одного населеного пункту. Ми пересікалися до війни. Точніше, я її бачила біля нашого магазину, але тоді не наважилась підійти. Влітку 2022 побачила, що в студії, де займалася раніше, будуть проходити танці, де хореографом буде Ілона. «А піду подивлюсь», – вирішила я. На цій зустрічі Ілона також, певно, просканувала мене і потім написала повідомлені в дірект: “Давно хочу свій жіночий клуб”. На що я відповіла – я вже знаю як це зробити.. І понеслось!
Я насправді не публічна, і мене до цього підштовхує Ілона. Мені вже добре від того, що нам вдається закривати благолійні запити у повній мірі, які до нас надходять від тих, хто опинився у скруті.
– ВИ ТВОРЧА НАТУРА ЯК І ІЛОНА? ЯК ВАМ ПРАЦЮВАТИ В ТАНДЕМІ З ТВОРЧОЮ ОСОБИСТІСТЮ? ЯК ЦЕ ВПЛИВАЄ НА РОБОЧІ ВІДНОСИНИ?
– У нас все дуже чітко – запланували і погнали (посміхається – прим.ред.), ми на березі розділяємо все. Далі робочі зустрічі. Стараємось не порушувати кордони одна одної. Прямолінійні та емоційні обидві, та дуже працьовиті. Кожна пропонує свої ідеї – колективно їх обговорюємо і приймаємо спільне єдине рішення.
– В ЖОВТНІ 2022 РОКУ БУВ ТРЕТІЙ МІСЯЦЬ ЯК ВИ УСПІШНО РОЗВИВАЛИ UKRAINIAN WOMEN UNITY, КОЛИ ВАМ ПОВІДОМИЛИ СТРАШНИЙ ДІАГНОЗ – ДРУГА СТАДІЯ ЛІМФОМИ ХОДЖКІНА. ЯКІ ДУМКИ ПЕРШИМИ ВИНИКЛИ, КОЛИ ВИ ДІЗНАЛИСЯ ПРО ХВОРОБУ? ЧИ НЕ ДУМАЛИ ЗАКРИВАТИ ПРОЕКТ? ЩО ДОПОМОГЛО ВАМ ТРИМАТИ СВІЙ МОРАЛЬНИЙ СТАН В НОРМІ?
– Перше, що подумала про проєкт – як перерозподілити обов’язки свої між командою. Закривати через якусь там хворобу? NO!
Були можливості виїхати ща кордон лікуватися – але я категорично відмовилася від цієї пропозиції, бо у мене тут були незакриті збори по допомозі людям. Знаю, що це з моєї сторони було майже божевільно і я раджу всім в першу чергу ставити на перше місце себе і своє здоровʼя. Але в мене було по-іншому.
А перші думки – СТРАХ, сльози, за що, чому я? Я не знаю, як себе збирала до купи на заходах. Про онкологію я дізналась перед одним нашим бранчем за 5 хв, який був у Bao в Києві… Поплакала.. І побігла працювати. Чоловік займався пошуком лікування, лікарів, ліків. Він став моєю ще більшою опорою і захистом. Якщо спитаєте мене, які препарати потрібні були мені для лікування – я не в курсі, а чоловік знає.. Він зрозумів, що мені потрібно було зануритися з головою в UWU, щоб переключитися від страшних думок. Тому весь важкий процес підготовки лікування він взяв на себе.
Я без межно дякую йому за це і люблю його.
– ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ВИ ДІЗНАЛИСЯ ПРО СВІЙ ДІАГНОЗ, ВИ ВСЕ ОДНО ПРОДОВЖУЄТЕ ОРГАНІЗОВУВАТИ БЛАГОДІЙНІ БРАНЧІ І ДОПОМАГАЄТЕ ЗАКРИВАТИ ПОТРЕБИ НЕ ЛИШЕ ЗСУ, А Й ЗБИРАЄТЕ НА ЛІКУВАННЯ ВАЖКОХВОРИМ. ЗВІДКИ ВИ БЕРЕТЕ СИЛИ НА ЦЕ ВСЕ? АДЖЕ ОКРІМ ОРГАНІЗАЦІЇ БРАНЧІВ, ПРОХОДЖЕННЯ КУРСУ ХІМІОТЕРАПІЇ, ВИ ЩЕ Й ДРУЖИНА І МАМА.
– Чесно? Не знаю (сміється – прим.ред.).
Після хіміотерапії я на 3-4 дні випадаю з життя.. Планування трохи рятує. Майже кожна хіміотерапія була призначена на наступний день після заходу. Таким чином я мала хоч трішки часу на відпочинок..
Інтерв’ю готувала Анастасія Курило
