Марино, на «4 каналі» Ви – ведуча живих етерів, чи тяжко працювати, коли нема права на помилку і другий шанс?
– Професія телеведучої багатьом видається роботою мрії. Сидиш у красивій студії, гарно вбрана і нафарбована, і видаєш у камеру все, що спадає надумку. Але, звісно, все не так просто. За кожним етером копітка робота цілої команди – редакторів, журналістів, аналітиків, операторів і режисерської групи. Тому в разі твоєї помилки підведеш увесь колектив. Підведеш і глядача, якого можеш увести в оману неперевіреною інформацією чи невдало дібраним словом. Якийсь інформаційний провал — і це не лише псування вашого іміджу як ведучого, а й втрата довіри глядачів до телеканалу. І тут важливо мені, як ведучій, добирати слів-ключів, інтонувати. Говорити про складне простими словами. Чіпляти деталями. Живий етер загартовує. Безумовно, міцнішими стають нерви, проявляється стресостійкість. До нього треба готуватися більше й ретельніше. Водночас, усю втому від етеру й підготовки як рукою знімає відчуття адреналіну, добре зробленої роботи, вдалої дискусії. Але ще й маю додати, що коли ти – фанатик своєї професії, то працювати не тяжко, а на радість.
3 чільні лайфгаки – як побороти страх перед камерою
– Мушу зізнатися, ніколи такого шаленого страху не мала. Можливо, тому, що ще зі школи була комунікабельною та активною. Жоден захід без мене не минав. Безумовно, хвилювання є перед кожним етером. Варто пам’ятати, коли ти в кадрі, то “екстрим” може статися будь-якої секунди, і ти повинен бути до цього завжди готовим. Може зламатися техніка, згаснути світло, терміново може змінитися тема в разі якихось надзвичайних подій. Скляне око об’єктива не таке страшне, треба уявляти там глядача й доносити інформацію йому. Сконцентруйтеся на вашому посланні, тоді у вас не буде часу на хвилювання. Ніщо так не допомагає долати страхи, як практика. Пам‘ятайте, переборювати себе – не найпростіше завдання, але тільки це дає шанс рухатися вперед.
Коли б не журналістика – що би Ви робили в житті?
– Я завжди розуміла, що матиму творчу роботу. Працюючи більше як 13 років у журналістиці, впевнилася, що вибір у житті зробила правильний. Але коли щось моделювати, то, можливо, змогла би знайти себе в політології. Мені дуже цікаві трактування й розуміння політичних процесів суспільства, вивчення політичної культури й поведінки, державний лад, влада та її відносини.
Щодня Вам доводиться спілкуватися з дуже різними людьми – як знаходите до них підхід? Чи бувало, що гості на Вас скаржилися?
– Простого рецепту тут не існує. Кожна людина зі своєю вдачею, зі своїм баченням якихось процесів, настроєм. Мені важливо, аби почуте від респондента глядач оцінив і зробив свої висновки. Не варто боятися ставити гострих питань, змінювати тему розмови, не треба бути «підставкою до мікрофона». Усім сподобатися неможливо. Іноді критичне запитання гості сприймають як образу. А надто політики. Але така вона, журналістська робота.
Нещодавно Ви ввійшли в десятку найліпших українок у професії – для Вас важливі премії, визнання? Вважаєте себе успішною?
– Звичайно, мені приємно. Такі відзнаки мотивують. Водночас змушують працювати над собою ще більше, аби не підвести. Важливіше для мене – довіра команди, де працюю, та глядача, який дивиться. Попереду багато роботи. Ми активно розвиваємо «4-й канал», формати, концепції. У нас – сильний і професійний колектив. Упевнена, на нас чекає безліч перемог попереду.
Що би Ви порадили людям, які хочуть зробити кар’єру на телебаченні?
– Бажаю вірити в себе й готуватися до того, що легким шлях не буде. Успіху можна досягти лише нескіченним процесом самовдосконалення. Вчіться критично мислити. Піддавайте сумніву почуте й побачене. Бо завжди є нюанси, напівтони й наслідки.
У кадрі у Вас дуже стриманий і впевнений вигляд – у повсякденному житті Ви теж віддаєте перевагу костюмам зі штаньми та серйозним темам для розмов?
– Часу поза етером і роботою вкрай мало. Тому більша частина мого життя – на підборах. Хоча, у вихідний обираю, звичайно, зручні джинси та кросівки й легкі розмови з друзями. Але все одно, зазвичай, про політику.
Як перебігає Ваш вихідний – гортаєте новинові стрічки чи влаштовуєте собі інформаційний детокс?
– Якщо відчуваю, що емоційно вигоріла, тоді беру кілька годин тайм-ауту. Вимикаюся з онлайну та професійного спілкування. Щоправда, надовго мене не вистачає, цікавість до процесів у країні швидко повертає мене в тонус.
Фото: Преслужба 4 каналу
