Він дарує квіти, вона червоніє. Колега пропонує допомогу — ви зніяковіло відмахуєтесь. Подруга привозить щось “просто так” — а у вас усередині спалахує: “Тепер я винна.”
Чому так складно просто прийняти? Чому ми відчуваємо сором, провину, напругу — замість радості, вдячності й легкості? І як навчитися бути людиною, яка варта кращого без пояснень? Про це — відверто, глибоко і по-суті. З коментарями психологині Ірини Шеньє.
Приймати — складніше, ніж дарувати
Це може здатися парадоксом, але багато дорослих людей легше віддають, ніж отримують.
“Прийняття подарунка — це акт дозволу собі бути гідним. І для багатьох це внутрішній бар’єр. Бо якщо я приймаю — значить, я згоден із тим, що я вартий цього. А це не завжди просто,” — пояснює психологиня Ірина Шеньє.
Звідки в нас це “незручно” і “винна”?
1. Усередині — внутрішній бухгалтер
“Він щось зробив — значить, я щось винна. Баланс порушено.”
Це установка з дитинства, коли любов і подарунки часто йшли разом із умовами: “Мама купила — тепер будь чемна. Бабуся допомогла — не сперечайся.”
2. Самооцінка, яка не дозволяє прийняти більше, ніж “заробила”
“Я ж нічого не зробила для цього. Чому мені дарують?”
“Так думають ті, хто ототожнює себе лише з досягненнями. Їм складно повірити, що любов, щедрість чи турбота можуть бути просто так — не за результат,” — зазначає Шеньє.
3. Травма гіпернезалежності
“Я сама. Мені не треба.”
Це захист. Це спосіб контролювати ситуацію. Але за цим — глибока недовіра до світу.
Подарунок — це не угода
Подарунок — це жест. Символ. Енергія. Намір. І якщо людина вам щось дарує — це про неї, а не тільки про вас. Це про її бажання ділитись, а не про вашу заборгованість.
“Люди, які дарують — часто хочуть відчути себе потрібними, дотичними, значущими. Якщо ви відмовляєтесь — ви ніби кажете: «Мені не потрібна твоя любов/турбота/присутність». І це ранить більше, ніж ви думаєте,” — каже психологиня.
Тест: Чи вмієте ви приймати?
- Ви починаєте виправдовуватись або одразу пропонуєте щось у відповідь
- Ви відчуваєте сором або хочете віддати подарунок назад
- Ви знецінюєте подарунок: “Та це ж дрібниця, не треба було…”
- Вам легше відмовитись, ніж дозволити собі прийняти
Якщо хоча б три “так” — у вас є простір для росту у прийнятті.
Як навчитися приймати — без провини
- Почніть із простого “дякую”. Без пояснень, без відплати. Просто — прийміть.
- Випишіть, які установки про подарунки жили у вашій родині. Ви їх не обирали — але можете змінити.
- Поставте собі запитання: “А якщо я справді варта?”
- Тренуйте прийняття в дрібницях. Візьміть каву, яку вам запропонували. Прийміть комплімент — не відбиваючи.
- Дозвольте іншим бути щедрими. Бо це теж — про любов.
“Приймати — це не про слабкість. Це про силу бути відкритим до життя. І до себе. Бо коли ви дозволяєте іншим давати — ви будуєте не борг, а зв’язок,” — наголошує Ірина Шеньє.
Сучасна жінка звикла контролювати, віддавати, відповідати. Але справжня сила — у здатності зупинитись і сказати собі: “Я можу прийняти. Я варта. Мені можна.”
Лала Цукерман — головна редакторка жіночого журналу GLORY, Засновниця PR&Event агенції GLORY (2014). PR-експертка з понад 10-річним досвідом у медіа та івент-індустрії, організаторка масштабних благодійних заходів і директорка Благодійного фонду «Народжені перемагати».
Її ім’я стоїть за десятками успішних проєктів — від гучних презентацій і форумів до благодійних бранчів. Вона вміє об’єднувати зірок, експертів, журналістів, лідерів думок та соціально активних українців навколо важливих тем — культурних, соціальних, жіночих, військових.
