Що змінилося у процедурі банкрутства під час війни, кому вона ще доступна, а кому — заборонена, і чому цей інструмент може стати шансом для перезапуску бізнесу? Пояснює засновниця юридичної компанії «Праве Діло» Ольга Мішуровська.
У 2025 році підприємства в Україні змушені адаптуватися не тільки до викликів воєнного часу, а й до нових юридичних реалій. Одне з питань, яке дедалі частіше постає перед бізнесом, — чи є банкрутство виходом із кризи, і якщо так, то за яких умов?
«Сьогодні банкрутство — це не завжди про “кінець”. У низці випадків це юридично грамотно спланована стратегія збереження бізнесу або активів. Проте в умовах воєнного стану процедура має свої нюанси, обмеження і навіть заборони», — пояснює Ольга Мішуровська.
Законодавчі обмеження: кому банкрутство заборонено?
Почнемо з головного: попри війну, банкрутство не заборонене повністю. Але у 2025 році в Україні діє низка тимчасових мораторіїв, які унеможливлюють відкриття проваджень проти певних категорій компаній.
Господарський суд не відкриє справу про банкрутство на вимогу кредитора, якщо боржник до першого засідання доведе, що:
- він включений до державного реєстру компаній, які беруть участь у виконанні оборонних держзамовлень, і має активний контракт із замовником у цій сфері;
- він не зміг розрахуватися з кредиторами через війну: наприклад, якщо його основне майно знаходиться на території бойових дій або у тимчасово окупованих РФ регіонах, які офіційно визначені урядом
Це встановлено Законом №3249-ІХ і діє не лише під час війни, а й протягом шести місяців після її завершення.
Що змінилося у практиці?
У воєнний час суди демонструють гнучкіший підхід до сторін у справі. Наприклад, форс-мажорні обставини — мобілізація працівників, руйнування офісу чи неможливість дістатися до суду — можуть бути визнані поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
«Але не варто покладатися лише на війну як пояснення. Кожен випадок оцінюється індивідуально. Якщо заявник або учасник справи хоче відновити пропущений строк, він має довести реальний зв’язок між бойовими діями і неможливістю діяти», — уточнює Ольга МІшуровська .
Чи варто зараз запускати процедуру банкрутства?
В умовах нестабільності процедура банкрутства може дати бізнесу час на перемовини, зупинку тиску кредиторів і навіть можливість реструктуризації боргів.
Проте слід пам’ятати про ризики:
- Введення процедури часто означає втрату оперативного контролю над компанією.
- Публічність банкрутства негативно впливає на ділову репутацію.
- Якщо компанія підпадає під дію мораторію — суд просто не відкриє справу.
Альтернатива: превентивна реструктуризація
Один із ключових інструментів, які законодавець пропонує бізнесу у 2025 році, — це досудова реструктуризація боргів. Її перевага у тому, що компанія може домовитись з кредиторами без оголошення банкрутства, зберігаючи репутацію та управління активами.
«Я рекомендую клієнтам не поспішати з ліквідацією. Спершу варто провести аудит: оцінити активи, зобов’язання, перспективи. І вже потім ухвалювати рішення — йти в банкрутство чи реструктуризуватись», — зазначає експертка.
Кому це актуально зараз?
З практики, найчастіше до питання банкрутства звертаються
- компанії з галузей, що втратили ринки збуту (логістика, легка промисловість, експорт);
- підприємства, які мають великі валютні кредити;
- бізнес, що втратив контроль над частиною активів або персоналом через війну.
Процедура банкрутства в Україні сьогодні — не про хаос, а про керованість. Це юридичний інструмент, який за правильного застосування може не тільки захистити бізнес, а й дати йому новий шанс. Але йти цим шляхом слід лише після аналізу всіх ризиків і консультації з фахівцем.
